Листування М.І.Пирогова з баронесою Е.Ф.Раден – що за ним?
Епістолярна спадщина геніального вченого і великого хірурга М.І.Пирогова складає великий суспільно-історичний та біографічний інтерес. Малодосліджене листування М.І.Пирогова з баронесою Едітою Федорівною Раден є важливим додатковим джерелом інформації про вченого. Листування велося впродовж тривалого часу. Деякі з листів були опубліковані в історичних та медичних друкованих виданнях одразу після смерті Е.Ф.Раден, найбільш інформаційні та такі, що мають суспільне значення, ввійшли до наукових збірок праць М.І.Пирогова.
У листуванні М.І.Пирогова з баронесою Е.Ф.Раден є цікаві роздуми про події Кримської війни (1853-1856 рр.), запровадження сортування поранених, створення Хрестовоздвиженської общини, зміст і необхідність праці сестер милосердя. Листи свідчать про те, як глибоко він переймався суспільними справами, освітою, вихованням.
У листі М.І.Пирогова до Е.Ф.Раден від 7 грудня 1860 року, коли він працював на посаді попечителя Київського навчального округу, містяться цікаві роздуми про відношення М.І.Пирогова до подій у південно-західному краї, де 1859 року він придбав маєток Вишня, у якому планував незабаром оселитися.
Лист від 3 лютого 1862 року був надісланий М.І.Пироговим баронесі Е.Ф.Раден уже з садиби Вишня і містить цінні думки про виховання і навчання, багато уваги у листі приділяється організації проведення реформи 1861 року щодо ліквідації кріпосного права.
Великий інтерес для дослідників представляє лист М.І.Пирогова до баронеси Е.Ф.Раден від 27 лютого 1876 року, написаний ним також із садиби Вишня:
«Вельмишановний друже! Я себе зараховую уже до минулого. Нинішнє, у якому я доживаю свої дні, теж мені не байдуже, однак я не можу аналізувати його з тієї точки зору, з якої судить про нього молоде покоління. Мої спогади примушують мене порівнювати сьогодення з минулим, і тому в моїй голові виникає ціла низка ідей. Ось чому прошу вас не звинувачувати мене, якщо моя писанина здасться вам викладом протиріч, що переплелися у моїх думках. В цьому листі ви прочитаєте декілька моїх суб’єктивних думок. Я маю поділитися з вами усіма почуттями, які спогади дістають з глибини моєї душі. Доведено, що ті справи успішніші, де люди, які їх виконують, не є істотами без волі і мислення, істотами, які зобов’язані лише сліпо підкорятися вищій владі. Не можна не пожалкувати, що при цьому гуманному погляді на людську гідність, повагою іноді користуються ті, які не гідні її. Людська природа більше схильна до оптимізму, тому лицеміру часто буває легко обманути людей своєю зовнішньою доброзичливістю».
Далі М.І.Пирогов з величезною повагою і теплотою відгукується про сестер милосердя, які вперше почали працювати з ним на театрі воєнних дій Кримської війни (1853-1856рр.), вражають також його роздуми про роль і місце жінки у суспільстві:
«...ще раніше, не будучи ознайомлений з жіночою службою, я мав нагоду переконатися, що жіночий такт, їх чуттєвість і незалежне від службових умов становище, набагато дієвіше можуть впливати на зловживання адміністрації. Ми не вміємо ні гідно цінувати, ні розумно сприймати їх природний такт і чутливість. Жінки мають зайняти таке місце у суспільстві, яке більше відповідає їх людській гідності і розумовим здібностям. Що наші предки у жінок забрали, те ми маємо повернути їм сповна. Любов, страждання і прожиті роки дали мені ці переконання».
Завершує він свого листа так:
«Прощайте. Якщо ви коли-небудь відчуєте втому і надумаєте мандрувати заради душевного відпочинку, то оберіть напрямок південно-західний і надайте мені щастя бачити вас у моєму маєтку і зустріти вас на залізничній станції Вінниця. Я віддам у ваше повне розпорядження мій виноградник з франкенталерним виноградом і мою колекцію персиків і трояндових кущів, доглядом за якими я зараз зайнятий. Ваш відданий товариш і прихильник М.Пирогов».
У листах М.І.Пирогова до Е.Ф.Раден вражає його надзвичайна людяність, щирість, відкритість і повага. Вони сприяють нашому кращому розумінню професійних, душевних і моральних якостей людини, яка все своє життя присвятила служінню правді, істині і науці.
Підготувала Марія Юкальчук, старший науковий співробітник
науково-експозиційної та екскурсійної роботи музею
