Однією з форм популяризації безсмертної спадщини М.І.Пирогова стало проведення Пироговських читань, які були започатковані у середині ХХ ст., але своїми коренями сягають другої половини ХІХ ст. Пироговським читанням передувала ціла низка авторитетних добровільних недержавних об’єднань лікарів різних спеціальностей: «Хірургічне товариство», «Хірургічне товариство Пирогова», «Московсько-Петербурзьке медичне товариство». «Товариство російських лікарів в пам’ять М.І.Пирогова» тощо.
Ідея створення «Хірургічного товариства» виникла 1881 року, напередодні святкування 50-річного ювілею наукової педагогічної і громадської діяльності М.І.Пирогова. Засновники доручили професору О.Л.Еберману направити Статут Товариства М.І.Пирогову для огляду та пропозицій і запросити вченого бути першим серед засновників. Збереглася відповідь М.І.Пирогова на лист О.Л.Ебермана. «Село Вишня, квітень 21, 1881 р. Сердечно дякую, вельмишановний Олександре Леонтійовичу, прошу Вас передати мою щиру подяку друзям за поважну до мене почесну пропозицію. У Статуті я не знаходжу нічого, що вимагало б додаткових порад. Девіз обирайте самостійно, я пропоную Гіппократів: «Judicium difficile, experienta follax» (судження важке, досвід обманний).
Перше засідання Товариства відбулося 25 квітня 1882 року, але днем заснування його вважається 24 травня 1881 р. Пироговське Товариство стало одним із найперших медичних товариств у світі. З самого початку створення воно вирізнялося своїми глибокими демократичними традиціями. Головою у перший рік роботи Товариства був призначений учень М.І.Пирогова Е.В.Каде. Серед членів і засновників Товариства були також такі відомі вчені, як М.В.Скліфосовський, О.С.Таубер, В.В.Сугутін, київський хірург учень М.І. Пирогова В.О. Караваєв, колеги М.І. Пирогова по Пироговському ферейну – терапевти М.Ф.Здекауер і Ф.Я.Каррель, акушери Я.Я.Шмідт і О.Я.Красовський, офтальмолог В.І.Фреберіус, педіатр К.О.Раухус та інші. Згодом до складу Товариства ввійшли хірурги С.П.Коломнін, Й.В.Бертенсон, К.К.Рейтер, М.О.Вельямінов, К.Ф.Слав’янський, Д.І.Виводцев
Знайомлячись з протоколами засідань, пересвідчуєшся у високому рівні науково-практичних доповідей, захоплюєшся професіоналізмом, самокритикою і етикою лікарів.
З 1922 року протоколи і переважна більшість доповідей розміщалися у друкованому органі товариства – журналі «Вісник хірургії і суміжних ділянок» - сучасний «Вісник хірургії ім. Грекова». Засідання проводилися щорічно в день пам’яті М.І. Пирогова.
У листопаді 1885 року з ініціативи М.В.Скліфосовського у Москві проводилися урочисті засідання, присвячені вшануванню пам’яті М.І.Пирогова, на якому відомий акушер-гінеколог К.Ф.Словянський вніс пропозицію вшановувати М.І.Пирогова скликанням з’їздів лікарів.
Скликання з’їздів відбувалося регулярно один раз на два роки. Всього за час існування Товариства відбулося 12 чергових з’їздів і 3 надзвичайних (1905 р. – холерний з’їзд, 1917 р. – після революції і останній в 1919 р. в Петрограді). На Пироговські з’їзди збиралися 2-2,5 тис. делегатів, заслуховувалося від 100 до 500 доповідей, в яких висвітлювалися нагальні проблеми розвитку медицини, останні здобутки та нові наукові відкриття . Робота з’їздів привертала велику увагу медичної спільноти і широко висвітлювалася у пресі.
На Пироговських з’їздах, які проводилися з 1885року по 1919 рік, була здійснена величезна робота в галузі хірургії і суміжних з хірургією спеціальностей.
Важливо згадати про Всеукраїнські з’їзди хірургів. Початком їх роботи в Україні вважаються 20-ті роки минулого століття. Впродовж 1926-1933 рр. було проведено чотири Всеукраїнських з’їзди хірургічної спільноти, зокрема, важливо виділити з’їзд, який з 15 по 19 листопада 1926 року проходив в Одесі, на якому професор І.П.Греков у своїй доповіді наголосив на необхідності «...зберегти для майбутніх поколінь дорогоцінні реліквії батька вітчизняної хірургії М.І.Пирогова».
Визначними подіями щодо вшанування пам’яті патріарха медицини, популяризації ідей вченого, подальший розвиток його наукової спадщини є проведення наукових форумів, якими стали Пироговські читання, що були започатковані 1954 року з нагоди 75-річчя від дня смерті талановитого хірурга. За традицією вони проходили щорічно у листопаді-грудні аж до 1983 року у різних містах, пов’язаних з іменем М.І.Пирогова.
Пироговські читання проходили у різноманітному організаційному форматі – від наукових зборів і науково-практичних конференцій до рівня міжнародних наукових конгресів. В рамках Пироговських читань проходять з’їзди лікарів різних спеціальностей.
З 1995 року Пироговські читання почали проводити у Незалежній Україні. Це були Перші Національні Пироговські читання, присвячені 185-ій річниці від дня його народження і 50-річчю з часу їх заснування. Всі погодилися з тим, що Пироговські читання необхідно проводити у Вінниці. З 2004 року Пироговські читання проходили уже у статусі міжнародних.
З 2 по 4 червня 2010 року з нагоди 200-річчя від дня народження М.І.Пирогова у Вінницькому національному медичному університеті пройшли ІV Міжнародні Пироговські читання. У роботі наукового конгресу взяли участь представники медицини з 26 держав світу: Європи, Азії, Африки, Америки.
З 2014 року внаслідок несприятливої загально - політичної обстановки в Україні Пироговські читання на державному рівні не проводились, але не втратили своєї актуальності, адже основою їх є розкриття глибини і перспектив вчення М.І.Пирогова, неперевершеність його ідей в різних галузях медичних знань та їх реалізація в сучасних умовах розвитку медичної науки.
Підготувала Наталя Тягун, екскурсовод музею
