З травня 1950 до вересня 1956 рр. А. К. Руденко очолював музей-садибу М. І. Пирогова. За роки роботи під керівництвом начальника А. К. Руденка (1950 - 1956) музей-садиба М.І. Пирогова як філія Військово-медичного музею, перебуваючи загалом близько 9 років (1947 - 1956) у віданні Міністерства оборони СРСР, продовжив свій розвиток у рамках визначеної концепції та сформованої на початку структури у складі будинку, садиби і склепу видатного хірурга, до якого був спроектований і споруджений окремий вхід. Поповнювалась фондове та експозиційне зібрання, яке збільшилось до 1060 музейних одиниць. Річна кількість відвідувачів у 1956 р. досягла 22 тисяч. Водночас з облаштуванням музейної бази належна увага приділялась розвитку садово-паркового господарства, яким опікувався увесь колектив.

У вересні 1956 р. А. К. Руденко призначений викладачем, а потім – заступником начальника військової кафедри Донецького медичного інституту ім. М. Горького. У 1963 р. звільнений зі служби у армії у званні полковника медичної служби і зарахований на посаду асистента кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров'я Донецького медичного інституту, де став завідувачем курсу історії медицини. У 1971 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «До історії розвитку кістково-пластичної хірургії при операціях на нижніх кінцівках» і був обраний на посаду доцента кафедри соціальної гігієни, організації охорони здоров'я з курсом історії медицини. За його ініціативи 21 лютого 1976 р. був створений музей історії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. У 1980 р. музею було присвоєно звання «народний». У його колекції зібрані понад 2000 експонатів.

А. К. Руденко автор 34 наукових робіт, у т. ч. статей про життя та діяльність М. І. Пирогова. Має звання кандидата медичних наук. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ст., двома орденами Червона Зірка, орденом «Знак Пошани», медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».